"Батьки – перші вихователі дитячих душ"
У всі часи (і в наш також) вихователів можна було умовно поділити на дві великі групи. Одні вважають, що успіх у вихованні залежить від керівництва дитиною, її підкорення волі дорослого. Інші вбачають основу виховання у доброму відношенні до дітей. І першим і другим вдалося успішно впоратись з деякими труднощами виховання, але тільки жорстокість або тільки доброта не змогли допомогти в усіх випадках.
І це відбувається тому, що батьки не враховують основних правил виховання. Які ж вони ці правила виховання?
Правило перше. Ніколи не беріться за виховання у поганому настрої.
Виховання дітей – це одне з самих прекрасних занять людини і його, безперечно, повинні супроводжувати хороший настрій, спокій, схильність до спілкування.
Щоб переконатись у цьому, ви самі повинні дати відповідь на ряд запитань : де вам краще – в компанії друзів, прихильних до вас, чи в компанії певних суб’єктів, де кожен займається своєю справою? Чи подобається вам, коли на вас кричать, чи ви надаєте перевагу нормальному тону розмови? Звичайно, будь-яка людина на ці питання дасть однозначну відповідь. Але, на жаль, чомусь не всі батьки пам’ятають ці прості істини в щоденному спілкування з дітьми.
Правило друге. Ясно визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть їй це), а також дізнайтесь, що вона сама думає з цього приводу.
Діти народжуються "готовими людьми’. І якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, сміливими, веселими, сильними, мужніми і т.д .- виховайте їх такими. При цьому деякі батьки чітко не уявляють собі, чого вони хочуть від дітей ; вони лише знають, що в дітях їх дещо "не влаштовує’. Головне переконати дитину, що ваша виховна мета – це і її мета. Але мета може бути досягнута й іншим шляхом, не так як ви пропонуєте. Діти живуть своїм життям, а не просто життям батьків.
Правило третє. Надавайте дитині самостійність.
Виховуйте, але не контролюйте кожен крок. Люди не люблять, коли хтось нав’язує готові рішення, контролює вчинки. Діти – це ті ж люди, і ніщо людське їм не чуже. Але діти – люди недосвідчені. І вони хочуть, як правило, до всього дійти самі, зробити це вони зможуть лише за допомогою дорослого, але за допомогою тактовною. І це повинна бути лише допомога, а не підміна дій дитини діями дорослого.
Правило четверте. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і час від часу розбирайте з дитиною його правильні і хибні кроки на шляху до мети.
При цьому важливе емоційне реагування на кожне досягнення дитини.
Правило п’яте. Не пропустіть того часу, коли досягнуто перший успіх.
Ніколи не чекайте особливого випадку хвалити дитину за кожен вдалий крок. Дуже важливо хвалити не взагалі, а конкретно. Не "ти у мене молодець’, а обов’язково "ти поступив добре,тому що ...’, і обов’язково дайте відчути свій настрій – в даному випадку – це радість успіху дитини.
Якщо ж дитина робить певний невірний рух, здійснює помилку, то необхідно...
Правило шосте. Зробити своєчасно цьому зауваження.
Відразу дати оцінку вчинку і зробити паузу – дати усвідомити почуте. Будь-яке зауваження потрібно робити відразу після помилки.
Правило сьоме. Оцінювати вчинок, а не особистість!
На жаль, якраз в цьому пункті закладена найпоширеніша помилка. "Ти – поганий’ (оцінка особистості) звучить замість більш вдалого у цій ситуації "ти вчинив погано’ (оцінка вчинку). І необхідно конкретно пояснити, чому в даному випадку дитина вчинила неправильно. Оскільки критикується помилка, а не особистість, то у дитини відпадає необхідність ставати у позу захисника, а разом з тим і непотрібний страх, побоювання бути покараним. З того суворого, навіть жорстокого, але спокійного аналізу вчинку випливає і віра в справедливість вихователя, в його послідовність і не зникає віра в свої сили.
Правило восьме. Після зауваження обов’язково доторкніться до дитини і тим самим дайте відчути, що співчуваєте її помилці, вірите в неї,що ви хорошої думки про неї, не дивлячись на помилки.
Сутність людини і її вчинки – не одне і те ж. І потрібно вести себе відповідно : нема нічого гіршого, коли батько або мати ображаються на своїх дітей.
Не піддавайтесь хибній думці, згідно якої діти поділяються на талановитих і не талановитих, хороших і поганих. Кожна дитина може досягнути достатньо багато. Але для цього вона повинна бачити кінцеву мету.
Правило дев’яте. Виховання повинно бути поетапним.
Якщо ви приведете високу стрибучу молоду людину в сектор для стрибків у висоту і вкажете їй на планку з відміткою світового рекорду і скажете – стрибай! – то нічого не доб’єтеся. Планку потрібно піднімати поступово. Так само поступово, рухаючись від першої висоти до наступної, штурмує свої планки людського росту дитина. Завдання вихователя – своєчасно і точно піднімати планку, керуючись системою перспективної мети дитини.
Правило десяте. Виховання повинно бути жорстким, але добрим.
В цьому і полягає суть своєчасності вихователя. Не потрібно мучитися хибним вибором – який спосіб виховання кращий : жорстокість або доброта, авторитарність або лібералізм - і те і інше рівно віддалене від суті ефективного сучасного виховання дітей в сім’ї. Все добре в свій час, і потрібно вміти застосувати різні методи у відповідності з конкретною ситуацією. Тоді й виховання буде своєчасним .
Звичайно, можна ще багато називати правил виховання. Але головне добитися того, щоб і батько, і мати, як вихователі своїх дітей, виступали в єдності.
В.О.Сухомлинський у книзі " Сто порад учителеві’ писав : "Ми повинні турбуватися, щоб у матері і батька було єдине уявлення про те, кого вони разом із школою виховують, а звідси і про єдність їх вимог, передусім – до самих себе. Добитися того, щоб батько і мати, як вихователі, виступали в єдності – це означає навчити мудрості материнської і батьківської любові, гармонії доброти і суворості, ласки і вимогливості. З великим тактом, не доторкаючись до особистого, часто болісного, ми прагнемо запобігти помилкам батьків у цій найтоншій сфері духовного життя. Там, де немає мудрості батьківської педагогіки, любов матері й батька калічить
Адаптація до школи
Дитина - дзеркало родини; як у краплі відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька. В.Сухомлинський
Что обязательно нужно делать с ребенком, чтобы воспоминания о детстве были яркими и счастливыми?
• пускать солнечные зайчики
• наблюдать, как прорастают семена
• вместе катиться с высокой ледяной горы
• принести с мороза и поставить в воду ветку
• вырезать челюсти из апельсиновых корок
• смотреть на звезды
• заштриховывать монетки и листья, спрятанные под бумагой
• трясти карандаш, чтобы казалось, что он стал гибким
• дырявить льдинки под струей воды
• готовить жженый сахар в ложке
• вырезать гирлянды бумажных человечков
• показывать театр теней
• пускать блинчики на воде
• рисовать мультфильм на полях тетради
• устроить жилище в коробке от холодильника
• плести венки
• делать извержение вулкана из лимонной кислоты и соды
• показывать фокус с наэлектризованными бумажными фигурками
• писать под копирку
• делать брызгалки из бутылок и устраивать сражение
• слушать пение птиц
• пускать щепки по течению, рыть каналы и делать запруды
• строить шалаш
• трясти ветку дерева, когда ребенок стоит под ней и устраивать листопад (снегопад, дождик)
• наблюдать восход и закат
• любоваться лунной дорожкой
• смотреть на облака и придумывать, на что они похожи
• делать флюгер и ловушку для ветра
• светить в темноте фонариком
• делать осьминогов из одуванчиков и куколок из шиповника
• ходить на рыбалку
• оставлять отпечатки тела на снегу
• кормить птиц
• делать секретики
• строить дом из мебели
• сидеть у костра, жарить хлеб на прутике
• запускать воздушного змея
• строить замок из песка, закапываться в песок, рыть глубокий колодец, чтобы достать до воды
• сидеть в темноте, при свечах
• делать чертиков из намыленных волос
• дуть в пустую бутылку
• повторять одно слово много раз, чтобы оно превратилось в другое
• удивляться своей гигантской тени и играть с тенями в догонялки
• прыгнуть в центр лужи
• делать записи молоком
• устроить бурю в стакане воды
• закопать сокровище в тарелке с кашей
• объясняться знаками
• делать носики из крылаток клена, ордена из репейника, сережки из черешен
• дуть на пушинку
• оставить травинку в муравейнике и потом попробовать муравьиную кислоту
• есть заячью капусту, сосать смолу, слизывать березовый сок и кленовый сироп, жевать травинки
• выдавливать формочками печенье
• нанизывать ягоды на травинку
• играть в циклопов
• петь хором
• починить любимую игрушку
• пускать мыльные пузыри
• наряжать елку
• свистеть через стручок акации
• мастерить кукольный домик
• залезть на дерево
• играть в привидений
• придумывать маскарадные костюмы и наряжаться
• говорить о мечтах
• стучать в самодельный барабан
• выпустить в небо воздушный шар
• смотреть на мир через цветные стеклышки
• рисовать на запотевшем стекле
• прыгать в кучи осенней листвы
• начать обед с десерта.
• надеть на ребенка свою одежду
Десять секретів виховання щасливих дітей
Згідно з дослідженнями, щасливі діти частіше домагаються успіху в дорослому житті в порівнянні з дітьми нещасними. Безсумнівно, усі батьки бажають щастя своїм дітям. І хоча кожний з нас трактує це поняття по-своєму, усі ми намагаємося, щоб наші діти відчували себе зігрітими любов’ю й росли людьми, здатними дарувати любов. Адже це допомагає їм гідно приймати новоявлені труднощі на життєвому шляху. Однак батьки можуть зробити ще щось, щоб діти виросли щасливими.
Як виховувати щасливих дітей
1. Будьте щасливими самі
Згідно з численними дослідженнями, існує чіткий взаємозв'язок між настроєм батьків і дітей. Малюки вміють багато що переймати в батьків, і їхній настрій також. Проявляючи увагу до власного емоційного благополуччя, ви гарантуєте, що дитина буде відчувати позитивні емоції. Дбайте про свої емоційні потреби, приділяючи час відпочинку, релаксації й підтримці стосунків з чоловіком (дружиною) за допомогою романтичних вечорів.
2. Культивуйте здоровий спосіб життя
Дітям, як і будь-якій людині, важливо насолоджуватися сном, фізичними вправами таздоровою їжею. Малюки ясельного віку фізично дуже активні, тому вам треба дати дитині достатньо часу і простору, щоб вона рухалася й залишалася активною. Звертайте увагу також і на потребу малюка в розпорядку дня. Хоча більшості дітей приносять задоволення незаплановані заняття, усе ж краще, коли в них є встановлений розпорядок дня, і діти знають, що буде далі.
Також звертайте пильну увагу на зв'язок між певними продуктами харчування й настроєм вашої дитини. У деяких дітей цукор (і цукровмісні продукти) не тільки підвищує енергійність, а і знижує настрій і навіть провокує агресивну поведінку.
3. Хваліть дитину
Не можна хвалити дітей за все, що вони роблять, хваліть дітей за те, що вони роблять правильно. Але й не примушуйте дитину відчувати, що їй треба досягти суттєвої мети, щоб заслужити ваше схвалення. Важливо, щоб метою виховання був розвиток у малюка мислення зростання. Треба вчити дитину розуміти, що успіх досягається за допомогою наполегливої праці та старанності. Щасливі діти, які мають мислення зростання, уміють досягати успіху та здатні насолоджуватися життям, не надто турбуючись про те, що про них думають інші люди.
4. Підтримуйте з дитиною тісний зв'язок
Дуже важливо, щоб дитина відчувала зв'язок з батьками та іншими членами сім'ї. Дитинство, яке проходить у тісному зв'язку з батьками, сприяє щастю в житті дитини. Малюк відчуває свій зв'язок з батьками, коли знає, що його люблять, розуміють, визнають і хочуть проводити з ним час. Коли ці потреби задовольняються, у дитини не виникають емоційні розлади, спонукання до ризикованої поведінки та гнітючі думки. Продемонструйте малюку свою беззастережнулюбов і переконайтесь у тому, що він відчуває її й перебуває у щасливому настрої. Ви зможете зміцнити емоційний зв'язок між вами й дитиною, якщо будете якомога частіше брати її на руки,проявляти емпатію у відповідь на її плач, читати та сміятись разом з нею.
5. Прищеплюйте правильне ставлення до успіху й невдачі
Якщо ви дійсно хочете, щоб у дитини була висока самооцінка, постарайтеся зменшити кількість компліментів і дати більше можливостей для засвоєння нових навичок. Саме вміння, майстерність, а не похвала, – це правильна основа для розвитку високої самооцінки вашого малюка. Розвивати самооцінку дитини у віці до чотирьох років дуже легко, оскільки, що б дитина не робила, вона оволодіває новими навичками. Батькам іноді важко дивитись, як дитина перевантажує себе роботою, але треба пам'ятати про те, що дуже мало вмінь даються з першої спроби. І не так важливо, зазнає дитина невдачі чи досягає успіху в будь-якому занятті, головне – вона засвоює вміння, учиться, практикується й набуває правильного ставлення до успіху й невдачі.
6. Дозвольте дитині відчувати себе затребуваною
Щастя дітей і вас як особистості багато в чому залежить від відчуття потрібності, затребуваності. Без цього почуття люди бояться, що їх можуть кинути й забути. У нас є вроджена потреба у приналежності й відчутті власної значущості. Дайте малюку відчути, що він є невід'ємною частиною сім'ї та відіграє в ній значущу роль з раннього віку. Покладайте на дитину відповідальність за виконання домашніх обов'язків і показуйте, як ви відчуваєте в ній потребу. Це дасть дитині відчуття причетності, відповідальності та щастя.
7. Розвивайте почуття вдячності
Згідно з дослідженнями, щастя тісно пов'язане з почуттям вдячності, яке призводить до емоційного благополуччя. Дослідження також показали, що люди, які ведуть щоденні та щотижневі щоденники вдячності, більш оптимістичні і швидше досягають своїх цілей. Хоча маленька дитина ще не може вести щоденник, батькам важливо щодня вчити її бути вдячноюнавіть просто за приємні моменти протягом дня. Щодня приділяйте час на висловлювання слів подяки та прищеплюйте цю звичку своєму малюку.
8. Виховуйте в дитини оптимістичне ставлення до життя
Важливо вчити своїх дітей бути оптимістами з раннього віку. Це вбереже вас, батьків, від численних стресів, коли дитина досягне підліткового віку й не стане вдаватись до похмурого, пригніченого настрою. Згідно зі статистикою, підлітки, які навчені шукати позитив у будь-якій проблемі, рідше впадають у депресію. Оптимізм пов'язаний зі щастям: чим більш оптимістична ваша дитина, тим вона щасливіша. Крім того, оптимісти більш успішні у школі, отримують більше задоволення від сімейного життя й рідше зіштовхуються із тривогами й депресіями.
9. Навчайте малюка бути працьовитим
Батькам важливо виховувати не досконалих, а працьовитих дітей. У батьків, які переоцінюють значення досягнень і досконалості, часто виростають діти, схильні до депресій. Стан тривоги, зловживання алкоголем або наркотиками також зазвичай пов'язані із прагненням до досконалості. Важливо хвалити малюка за старанність, старання, зусилля, а не за досягнутий результат. Так ваша дитина не буде боятись помилок і з більшим бажанням буде робити висновки й навчатись, отримувати нові враження й набувати нового досвіду.
10. Надавайте дитині час для ігор
Час, проведений дитиною у грі, можна порівняти з часом, проведеним дорослою людиною у глибоких роздумах. Граючи, діти вчаться та зростають. Немає правил того, скільки часу малюки повинні проводити у грі. Усе, що ви повинні зробити, це надати дитині можливість повноцінно грати й рости щасливою людиною.
Комментариев нет:
Отправить комментарий