Як батькам навчити дитину просити вибачення
Вибачення може помирити людей або відновити зіпсовані взаємини. Якщо ви навчитеся просити вибачення й навчите цього дитину, це допоможе їй розвинути свою емоційну сферу й будувати здорові стосунки з тими, хто навколо.
Розгляньмо декілька рекомендацій, як навчити дитину вибачатися.
Показуйте дитині позитивний приклад. Погляньмо правді у вічі: трапляється, що й батьки помиляються, і їм доводиться просити в дитини вибачення. Один із головних способів навчити дитину вибачатися – це показати їй позитивний приклад.
Не бійтеся попросити вибачення в дитини, якщо ви не змогли опанувати себе й накричали на неї, відчуваючи стрес або фрустрацію, – цим ви не втратите свій авторитет у її очах. Ба більше, так дитина зрозуміє, що всі люди помиляються, й усвідомить важливість вибачення з позиції людини, з якою повелися несправедливо.
Пояснюйте. Щоразу, коли ви просите вибачення в дитини, пояснюйте, за що саме. Навчіть цього й дитину. Замість того, щоб просто обмежитися словами «вибач», навчіть її вибачатися за допомогою фраз, які пояснюють вчинок: «Вибач мене за те, що я взяв твою іграшку», «Пробач, що я бігав кімнатою після того, як ти сказала мені не робити цього». Особливо корисним це буде для маленьких дітей, оскільки так вони навчаться розуміти, що саме вони зробили неправильно. Поговоріть із дитиною, якщо вона ще не може спостерігати за собою, і допоможіть їй усвідомити свою поведінку.
Вибачайте щиро. Попросити вибачення – це щось більше, ніж просто вимовити ту чи іншу фразу. Навчіть дитину справжніх щирих вибачень. Покажіть дитині у цьому позитивний приклад. Також навчіть її щиро вибачати тих, хто просить у неї вибачення, не тримаючи ні на кого образи, адже вибачення просять, щоб примиритися й відновити взаємини.
Аналізуйте. Хоча ви й не в змозі повернути час назад і дати дитині можливість прийняти правильне рішення, ви можете поговорити з нею про те, як їй потрібно було вчинити, а також про її дії, якщо подібна ситуація повториться. Підкажіть дитині правильний вихід із ситуації, якщо вона цього не знає. Розіграйте з нею уявну ситуацію, у якій вона ділиться з однолітком іграшкою або висловлює свої негативні почуття за допомогою слів замість того, щоб лізти в бійку. Дитина зрозуміє, що є й інший вихід із ситуації, і чинитиме так наступного разу.
Виявляйте доброту. Діти краще вчаться щиро просити вибачення, коли не просто вимовляють необхідну фразу, а й роблять щось приємне для людини, з якою вони погано повелися. Якщо, наприклад, дитина посварилася з другом, як вибачення можна подарувати йому подарунок або в чомусь допомогти.
Намагайтеся виправити ситуацію. Ця порада особливо актуальна для дітей старшого віку, котрі можуть припускатися серйозних помилок. Запропонуйте їм вжити заходів, щоб виправити ситуацію, якщо це можливо. Наприклад, коли дитина зламала чиюсь річ, запропонуйте їй відкладати її кишенькові гроші для відшкодування вартості.
Надавайте дитині підтримку. Дорослішаючи, діти дедалі більше усвідомлюють взаємини з людьми та вчаться приймати свої почуття. Їм стає щоразу важче просити вибачення в інших людей. Батьки можуть допомогти в цьому дитині. Для цього потрібно дотримуватися таких рекомендацій:
- залишайтеся на нейтральній позиції. Якщо між двома вашими дітьми сталася сварка, запропонуйте обом попросити вибачення один в одного;
- підтримуйте дитину, оскільки ваша підтримка допоможе їй упоратися з її почуттями;
- контролюйте власне почуття гніву;
- будьте пильними, якщо дитині дуже легко дається вибачення перед іншими людьми. Не допускайте, щоб вибачення перетворилося на звичайнісіньку формальність. Нагадуйте дитині, що вибачення насамперед має бути щирим.
Давайте дитині час. Якщо дитина занадто засмучена, не варто вимагати від неї негайного вибачення. Дайте їй трохи часу, щоб вона могла опанувати свої емоції й дозвольте їй попросити вибачення згодом. Дитині можна дозволити побути деякий час у своїй кімнаті або прогулятися вулицею. Це допоможе їй заспокоїтися й усвідомити суть її помилки. Відтак її вибачення буде більш щирим.
Допоможіть дитині змінити її поведінку. Якщо дитина вибачається за певну провину, але потім повторює помилку знову й знову, її вибачення позбавлене сенсу. Щоб уникнути такої ситуації, батькам потрібно вчити дитину на власному прикладі. Нагадуйте дитині, показуйте власним прикладом, що самого вибачення замало – людина мусить зробити висновки зі своєї помилки.
Прислухайтеся до почуттів. Коли ви розмовляєте з дитиною про ту чи іншу подію, уявіть, що дитина, можливо, відчувала в цей момент: «Напевно, ти не тямила себе від злості, коли Сашко взяв без дозволу твою іграшку». Якщо ви апелюєте до почуттів дитини, коли обговорюєте з нею певні інциденти, це може допомогти їй зрозуміти ситуацію й необхідність щиро попросити вибачення.
Щире вибачення – це своєрідне мистецтво, і тому ви, можливо, потребуватимете часу, щоб навчити його дитину. Запасіться терпінням і обговорюйте з дитиною кожну ситуацію й кожен інцидент. Якщо дитина навчиться просити вибачення й сама вибачатиме інших людей, це істотно їй допоможе в дорослому житті.
Весна - прекрасна пора року
