В.В. Гореленко,
Виховний захід
Тема
Всі добрі люди - одна сім’я.
5.Подарунки-авторські твори, малюнки, листівки.
Побажання для подальшої творчої діяльності.
6.Фото напам’ять. Підсумок.
вчитель початкових
класів
СЗШ І – ІІІ ступенів № 7
Світловодської
міської ради Кіровоградської
області
Виховний захід
Тема
Всі добрі люди - одна сім’я.
Зустріч з поетесою рідного краю -
Наталією Майстренко.
Мета: Формувати в учнів знання
про те, що наш край багатий не тільки природними дарами,а й людьми,які
прославляють свою землю. Донести до свідомості маленьких першокласників, що
книга - першоджерело їхніх знань. Любов,
добро, добробут, милосердя, повага - все це почерпується в сім’ї. Тому виховувати
любов до рідних, шанобливо ставитися до старших, любити книгу, бути добрими
дітьми - завдання зустрічі з Н. Майстренко.
Обладнання: книжечки поетеси,
малюнки із зображенням героїв творів, підбір дитячих казочок з уроку мислення,
папір для малюнків - ескізів, фломастери, презентаційні художні книги, маленькі
дитячі листівки, магнітофонні записи пісень про школу.
Хід заняття
План
План
1.Проблемне запитання.
2.Оголошення теми.
2.Оголошення теми.
3.Музичний калейдоскоп, віршовані
привітання для гості.
4.Розповідь поетеси,бесіда з учнями,запитання-відповіді.5.Подарунки-авторські твори, малюнки, листівки.
Побажання для подальшої творчої діяльності.
6.Фото напам’ять. Підсумок.
(Розповідь записано після зустрічі з Майстренко Н.М.)
Епіграф:Знання-сонце,книга-віконце.
Проблемне
запитання.- Чому саме з цього прислів’я я почала нашу виховну годину?
(Діти
висловлюють думки, озвучують спочатку мені на вушко, а потім вголос).
Оголошення
теми виховної години.
Сьогодні ми зустрічаємось з жителькою нашого міста,
дитячою поетесою, художницею Н.М.Майстренко. Вона написала для дітей вашого
віку підбірку дуже повчальних книг, художньо їх оформила. І сама вам про все
розповість. Звучить музичний калейдоскоп
дитячих пісеньок,віршовані привітання учнів.
Г.Коваль. Під небом України.Земля моя рідна,
чарівна краса…
Вінком над полями веселка звиса,
І пісня замріяна лине в колоссі і травах степів золотавих.
Під небом ясним України.
Земля моя, доле,надії мої, дрімучі діброви, дзвінкі солов’ї,
червоне намисто калини!
І ти, моя мово, і пісня чудова під небом ясним України…
Які трудолюби живуть в цьому краї!
Від рук їхніх теплих сади і врожаї
Цвітуть для добра, для людини.
Тут в полі, в забої ти стрінеш героїв
Під небом моєї Вкраїни.
Мій друже, мій брате з далеких земель,
Прийди в наше поле, у зелень осель,
Прийди в наше поле, у зелень осель,
І скрізь тебе миром зустріне,
Красою повита, плодами налита,
Гостинна земля України.
Загадка від
гості
(Всіх я розуму учу, а сама завжди мовчу.) (книга)
Мотивація
зустрічі.
Є любі в мене друзі,
і люба є
рідня,
одначе наймиліша –
це книжечка моя.
Все в ній таке цікаве:
Все в ній таке цікаве:
є віршики й казки,
прегарні гри - забави,
картини - образки.
(Ці слова проказує Н.Майстренко і переходить до
розповіді про свою творчу діяльність.)
(На дошці виставка творів дитячих поетів та
письменників України,книги і малюнки самої поетеси, малюнки учнів)
Розповідь автора
Люблю матусю, батька люблю,
Люблю хатину рідну свою,
І рідну школу, і вчителів,
Той край,де вперше сонце зустрів
Н. Майстренко розповідає про свої
перші кроки на шляху письменницької діяльності, про людей, які завжди
допомагали їй видати, надрукувати твори,донести
свої задумки до читача. Свою розповідь поєднує з читанням казочок, віршиків,
,показом ілюстрацій, малюнків, виконаних власноруч.
Діти уважно слухають про забіяків
– півників , адже ця історія була підмічена автором насправді. Дуже цікаво
побудувала розповідь автор і про комах, а учні з задоволенням відповідали на поставлені запитання. Поетеса читає дітям і
гумористичні твори.Скільки радості це все викликає!
Під час зустрічі провідною лінією
прослідковувалась тема сім’ї, дружного колективу, яким прийдеться стати нашому
класу. Учні ставили свої запитання Наталії Миколаївні, зачитували власні казки,
які складали на уроці мислення.
Розповідь автора викликає в учнів почуття добра, радості,
доброзичливості, навчає правильного мовлення, висловлення власних поглядів на
різні ситуації.Н.Майстенко подарувала учням
свої книжечки: «Комахи» (збірник віршів, загадок, розмальовок), «Слоненятко
Топик», дуже повчальна казка, яка дітям неймовірно сподобалась. А ще автор поставила
свій автограф на кожній своїй роботі - і це було дуже значимо для школярів,бо переконувало,
що потрібно берегти книгу і цінувати авторські зустрічі.
(Учні класу виконують пісню про усмішку-подарунок поетесі, дарують свої
малюнки та поробки з паперу,бажають творчих досягнень.)
- Все, що створив Господь,
потребує нашого піклування, охорони, любові, а підтримка - наша віра в добро, сімейне
благополуччя, надання допомоги тим, хто цього потребує, милосердя, бережливе
ставлення до всього земного,- сказала наостанок поетеса,- дасть свої
результати.
Фото напам’ять
Учні класу сфотографувалися з Наталією
Миколаївною.
(Всі щиросердно обнімали автора, раділи знайомству
з видатною жінкою, яка несе у цей світ добро).
-Чому ми дбаємо про свій дім?
А.М’ястківський. В країні нашій славній
Йдемо у ліс. Там солов’ї,
Струмок в долині в’ється,
Ростуть дуби. Вони мої,
Бо ліс цей нашим зветься.
І наше поле, і село,
Дніпро широкий, плавні,
І наше щастя розцвіло
В країні нашій славній.
Моя дорога степова,
Моя дорога степова,
Моя ракета мчиться,
Мої - і Київ, і міста,
Моя - в степу пшениця.
Зростає сад, і дім встає,
І всі ми дружно кажем:
-Це все моє, це все твоє,
Бо все це рідне,
Наше!
Висновок –
підсумок
Побажання
для всіх:
Хлопчик : «Я хочу, щоб небо було
світлим і прозорим, щоб більше було сонячних днів, тоді влітку щодня можна
купатися і загорати»
Дівчинка: « Я хочу бачити небо
блакитним, а в ньому блакитних журавлів, і щоб усі ми жили в мирі та злагоді!».
«А я хочу,
щоб небо було лагідним і щирим, щедрим, щоб дарувало багато сонця і дощів на
пшеничні поля, щоб народ наш був багатим і заможнім.»
Діти дарують квіти.
До побачення!
Фото з поетесою
Ми весело проводимо час в нашій школі...
2 березня учні були учасниками виховного заходу, присвяченого святу весни, вшануванню жінок: мами, сестрички, бабусі, вчительки...
Саме на початку весняної пори всі висловлюють найкращі почуття любим мамам. Школярі нашого класу приготували вітання своїм рідним: вірші, танці, пісні, конкурси та розваги.
 |
8 Березня...
|
 |
| Нумо гратися! |
 |
| Вітаємо!!! |
 |
| Хто швидше? |
 |
| Конкурс " Попелюшок" |
 |
| Гра " Підміталочки" |
 |
| Дивуюся! |
 |
| Склади квіточку! |
 |
| Танцюймо разом! |
 |
| Дуже весело! |
 |
| Справжні джентельмени! |
 |
| Вчуся... |
 |
| Однокласниці завзяті! |
 |
| Дякуємо! |
Здоров'я - всьому голова
 |
| І як це відгадати? |
 |
| Ми знаємо! |
 |
| Я так багато розкажу... |
Мудрі поради
Як подолати тривожність дитини
ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ ДИТИНИ МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ЯК ВАРІАНТ НЕСПРИЯТЛИВОГО РОЗВИТКУ ЇЇ ОСОБИСТОСТІ. ТРИВОЖНІСТЬ БУВАЄ СИТУАТИВНОЮ, АЛЕ МОЖЕ СТАТИ Й ОСОБИСТІСНОЮ ОСОБЛИВІСТЮ. ТРИВОЖНІСТЬ — ЦЕ ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЧНА ОСОБЛИВІСТЬ, ЯКА ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В ПІДВИЩЕНІЙ СХИЛЬНОСТІ ПОЧУВАТИСЯ ЗАНЕПОКОЄНИМ ЗА БУДЬ-ЯКИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ, У ТОМУ ЧИСЛІ ТИХ, ЯКІ ВЗАГАЛІ НЕ МОЖУТЬ ВИКЛИКАТИ ТРИВОГИ.
ВИСОКА ТРИВОЖНІСТЬ СТАЄ СТІЙКОЮ, ЯКЩО БАТЬКИ ТА ВЧИТЕЛЬ ПОСТІЙНО НЕЗАДОВОЛЕНІ НАВЧАЛЬНОЮ РОБОТОЮ ДИТИНИ І ВІД НИХ ДИТИНА ПОСТІЙНО ОТРИМУЄ ТІЛЬКИ ЗАУВАЖЕННЯ, ДОКОРИ, ІНШІ РІЗНОВИДИ НЕГАТИВНОГО ОЦІНЮВАННЯ. ПРИПУСТИМО, ЩО ДИТИНА ЗАНЕДУЖАЛА, ВІДСТАЛА ВІД ОДНОКЛАСНИКІВ І ЇЙ ВАЖКО ЗНОВУ РОЗПОЧАТИ БРАТИ УЧАСТЬ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ. ЯКЩО ТИМЧАСОВІ ТРУДНОЩІ, ЯКІ ДОВОДИТЬСЯ ДОЛАТИ ДИТИНІ, ДРАТУЮТЬ ОТОЧУЮЧИХ, ТО У ДИТИНИ ВИНИКАЄ ТРИВОЖНІСТЬ, ОСТРАХ ЗРОБИТИ ЩОСЬ ПОГАНО, НЕПРАВИЛЬНО. НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ МОЖНА ОТРИМАТИ І В СИТУАЦІЇ, КОЛИ ДИТИНА НАВЧАЄТЬСЯ ЦІЛКОМ УСПІШНО, АЛЕ БАТЬКИ ОЧІКУЮТЬ ВІД НЕЇ ЧОГОСЬ БІЛЬШОГО ТА ВИСУВАЮТЬ ДО НЕЇ ЗАВИЩЕНІ ВИМОГИ, А ТАКОЖ ЯКЩО НАВЧАННЯ ШЕСТИРІЧНИХ ДІТЕЙ ЖОРСТКО РЕГЛАМЕНТОВАНО.
НАСЛІДКОМ ЗБІЛЬШЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ДИТИНИ Є ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ЇЇ САМООЦІНКИ, ЯКЕ, У СВОЮ ЧЕРГУ, СПРИЧИНЯЄ ЗНИЖЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ, ЗАКРІПЛЕННЯ НЕУСПІХУ. НЕПЕВНІСТЬ У СОБІ ВИКЛИКАЄ В ДИТИНИ БАЖАННЯ БЕЗДУМНО ДОТРИМУВАТИ ВКАЗІВОК ДОРОСЛОГО, ПАСИВНІСТЬ, ФОРМАЛЬНЕ ЗАСВОЄННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, ОСТРАХ ВИЯВИТИ БУДЬ-ЯКУ ІНІЦІАТИВУ.
ЗА ТАКИХ УМОВ ДОРОСЛІ МОЖУТЬ ПРИПУСТИТИСЯ НЕВИПРАВНОЇ ПОМИЛКИ: НЕЗАДОВОЛЕНІ ПРОДУКТИВНІСТЮ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ ДИТИНИ, ЩО ДЕНЬ У ДЕНЬ ЗНИЖУЄТЬСЯ, ВОНИ ПОЧИНАЮТЬ БІЛЬШЕ ЗОСЕРЕДЖУВАТИСЯ ПІД ЧАС СПІЛКУВАННЯ З НЕЮ НА ПРОБЛЕМНИХ ПИТАННЯХ, ЩО ПІДСИЛЮЄ ЕМОЦІЙНИЙ ДИСКОМФОРТ, ЯКИЙ ВІДЧУВАЄ ДИТИНА. ЯК НАСЛІДОК МАЄМО ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО: НЕСПРИЯТЛИВІ ОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИТИНИ ВІДБИВАЮТЬСЯ НА ЯКОСТІ ЇЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, НИЗЬКА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ЦІЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛИКАЄ ВІДПОВІДНУ РЕАКЦІЮ ОТОЧУЮЧИХ, А ЦЯ НЕГАТИВНА РЕАКЦІЯ, У СВОЮ ЧЕРГУ, ПІДСИЛЮЄ СФОРМОВАНІ В ДИТИНИ НЕГАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ. ПОДОЛАТИ ЦЕ ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО МОЖНА — НЕОБХІДНО ЗМІНИТИ НАСТАНОВИ Й ОЦІНЮВАННЯ БАТЬКІВ І ВЧИТЕЛІВ ЩОДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ. БЛИЗЬКИМ ДОРОСЛИМ ПОТРІБНО ЗОСЕРЕДЖУВАТИ УВАГУ НА НАЙМЕНШИХ ДОСЯГНЕННЯХ ДИТИНИ, НЕ СВАРЯЧИ ЇЇ ЗА ОКРЕМІ НЕДОЛІКИ,— ЦЕ ДОЗВОЛИТЬ ЗНИЗИТИ РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ ДИТИНИ, СПРИЯТИМЕ УСПІШНОМУ ВИКОНАННЮ НЕЮ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ.
ФАХІВЦІ ВВАЖАЮТЬ, ЩО В ДОШКІЛЬНОМУ ТА МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ ТРИВОЖНІШИМИ Є ХЛОПЧИКИ, А ПІСЛЯ 12 РОКІВ — ДІВЧАТКА. ПРИ ЦЬОМУ ДІВЧАТКА БІЛЬШЕ ХВИЛЮЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ ВЗАЄМИНИ З ІНШИМИ ЛЮДЬМИ, А ХЛОПЧИКІВ БІЛЬШЕ ТУРБУЮТЬ ПОКАРАННЯ.
НАПРИКЛАД, НИЗЬКА УСПІШНІСТЬ АБО ЯКИЙ-НЕБУДЬ НЕГАРНИЙ УЧИНОК ДІВЧИНКИ ВИКЛИЧУТЬ У НЕЇ ПЕРЕЖИВАННЯ, ЩО ПЕДАГОГ АБО БАТЬКИ ПОГАНО ПРО НЕЇ ПОДУМАЮТЬ, А ПОДРУЖКИ НЕ ТОВАРИШУВАТИМУТЬ ІЗ НЕЮ. В АНАЛОГІЧНІЙ СИТУАЦІЇ ХЛОПЧИК, ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, БОЯТИМЕТЬСЯ, ЩО ЙОГО ПОКАРАЮТЬ ДОРОСЛІ АБО ПОБ'ЮТЬ ОДНОЛІТКИ.
РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ ДИТИНИ БАГАТО В ЧОМУ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТРИВОЖНОСТІ ДОРОСЛИХ, ЯКІ ЇЇ ОТОЧУЮТЬ: ВИСОКА ТРИВОЖНІСТЬ ПЕДАГОГА АБО БАТЬКІВ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ДИТИНІ.
ТРИВОЖНІСТЬ ДІТЕЙ МОЖЕ ПІДВИЩУВАТИСЯ І В ТОМУ РАЗІ, ЯКЩО БАТЬКИ НЕЗАДОВОЛЕНІ СВОЄЮ РОБОТОЮ, ЖИТЛОВИМИ УМОВАМИ, МАТЕРІАЛЬНИМ СТАНОВИЩЕМ ТОЩО.
НАВЧАЛЬНА ТРИВОЖНІСТЬ ПОЧИНАЄ ФОРМУВАТИСЯ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ. ЦЬОМУ МОЖУТЬ СПРИЯТИ ЯК АВТОРИТАРНИЙ СТИЛЬ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЯ, ТАК І ЗАВИЩЕНІ ВИМОГИ БАТЬКІВ, ПОСТІЙНЕ ПОРІВНЯННЯ СВОЄЪ ДИТИНИ З РЕШТОЮ ДІТЕЙ. У ДЕЯКИХ РОДИНАХ УПРОДОВЖ УСЬОГО РОКУ ТОЧАТЬСЯ РОЗМОВИ ПРО ВИБІР «ГІДНОЇ» ШКОЛИ ТА ДОСВІДЧЕНОГО ВЧИТЕЛЯ.
ТАКА ЗАКЛОПОТАНІСТЬ БАТЬКІВ, ЗВІСНО, ПЕРЕДАЄТЬСЯ ДИТИНІ. КРІМ ЦЬОГО, БАТЬКИ НАЙМАЮТЬ ДИТИНІ БЕЗЛІЧ УЧИТЕЛІВ, ЯКІ ГОТУЮТЬ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ. І НЕЗМІЦНІЛИЙ, НЕГОТОВИЙ ДО ТАКОГО ІНТЕНСИВНОГО НАВЧАННЯ ОРГАНІЗМ ДИТИНИ ІНОДІ НЕ ВИТРИМУЄ: ДИТИНА ПОЧИТИЄ ХВОРІТИ, У НЕЇ ЗНИКАЄ БАЖАННЯ ВЧИТИСЯ, А ТРИВОЖНІСТЬ ЩОДО МАЙБУТНЬОГО НАВЧАННЯ СТРІМКО ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ.
ЗАЗНАЧИМО, ЩО ПІСЛЯ ШЕСТИ ТИЖНІВ ВІД ПОЧАТКУ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ ЗАЗВИЧАЙ ПІДВИЩУЄТЬСЯ В УСІХ ШКОЛЯРІВ, У НИХ ВИНИКАЄ ПОТРЕБА В 7-10-ДЕННОМУ ВІДПОЧИНКУ.
У ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ ДІТИ ЧАСТО ВІДЧУВАЮТЬ ОСТРАХ РОЗСТАВАННЯ З БАТЬКАМИ. НЕОБХІДНО ПАМ'ЯТАТИ, ЩО У ВІЦІ ДВОХ-ТРЬОХ РОКІВ ЦЕЙ ОСТРАХ Є ПРИПУСТИМИМ І ЗРОЗУМІЛИМ. ЯКЩО Ж ДИТИНА І В ПІДГОТОВЧІЙ ГРУПІ ПОСТІЙНО ПЛАЧЕ ПІД ЧАС РОЗСТАВАННЯ З БАТЬКАМИ, НЕ ЗВОДИТЬ ОЧЕЙ ІЗ ВІКНА, ОЧІКУЮЧИ НА ПОЯВУ БАТЬКІВ, НА ЦЕ ВАРТО ЗВЕРНУТИ ОСОБЛИВУ УВАГУ.
ЯКЩО ВПРОДОВЖ ЧОТИРЬОХ ТИЖНІВ ДИТИНА ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПРИГНІЧЕНОЮ І СУМНОЮ, ПЛАЧЕ ПІД ЧАС РОЗСТАВАННЯ, ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ЙТИ ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКА, БОЇТЬСЯ СПАТИ ТА ЗАЛИШАТИСЯ НА САМОТІ, ПРОКИДАЄТЬСЯ ВНОЧІ ВІД КОШМАРІВ, СКАРЖИТЬСЯ НА ГОЛОВНИЙ БІЛЬ, БІЛЬ У ЖИВОТІ ТА ІНШІ ФІЗІОЛОГІЧНІ РОЗЛАДИ, ТО МОЖНА ПРИПУСТИТИ, ЩО В ДИТИНИ СПРАВДІ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ОСТРАХ РОЗСТАВАННЯ І ВОНА ПОТРЕБУЄ ДОПОМОГИ СПЕЦІАЛІСТА.
ЯК ПРАВИЛО, ТРИВОЖНІ ДІТИ НЕ ПОВІДОМЛЯЮТЬ ПРО СВОЇ ПРОБЛЕМИ ВІДВЕРТО, А ІНОДІ НАВІТЬ ПРИХОВУЮТЬ ЇХ. ЗВІСНО, УСІМ ДОРОСЛИМ ВІДОМО, ЩО НЕ МОЖНА ПОРІВНЮВАТИ ДІТЕЙ ОДНЕ З ОДНИМ. КРІМ ЦЬОГО, ПІД ЧАС ВИХОВАННЯ ТАКИХ ДІТЕЙ БАЖАНО УНИКАТИ БУДЬ-ЯКИХ ЗМАГАНЬ І ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ, УМОВАМИ ЯКИХ Є ПОРІВНЯННЯ ДОСЯГНЕНЬ ОДНИХ ДІТЕЙ ІЗ ДОСЯГНЕННЯМИ ІНШИХ.
У СИТУАЦІЇ З ТРИВОЖНОЮ ДИТИНОЮ КРАЩЕ ПОРІВНЯТИ ДОСЯГНЕННЯ ДИТИНИ З ЇЇ Ж РЕЗУЛЬТАТАМИ, ЯКІ БУЛО ОТРИМАНО, НАПРИКЛАД, ТИЖДЕНЬ ТОМУ. НАВІТЬ ЯКЩО ДИТИНА ЗОВСІМ НЕ ВПОРАЄТЬСЯ ІЗ ЗАВДАННЯМ, У ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ, ЩО ВОНА ВИКОНАЛА ЙОГО ГІРШЕ ЗА РЕШТУ ДІТЕЙ.
ВИХОВУЮЧИ ТРИВОЖНИХ ДІТЕЙ, НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ТАКОЖ РОБИТИ ЩОСЬ ТАКЕ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ВРАХУВАННЯ ШВИДКОСТІ; НЕ МОЖНА ПІДГАНЯТИ ТА КВАПИТИ ЇХ; НЕОБХІДНО, ЯК МИ ВЖЕ ЗГАДУВАЛИ, УНИКАТИ ЗМАГАЛЬНИХ МОМЕНТІВ ПІД ЧАС ПОВСЯКДЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ІГОР. ВКЛЮЧЕННЯ ДИТИНИ В БУДЬ-ЯКУ НОВУ СИТУАЦІЮ ПОВИННО ВІДБУВАТИСЯ ПОСТУПОВО, ПОЧИНАЮЧИ З ПОЕТАПНОГО ЗНАЙОМСТВА З ЛЮДЬМИ, ПОВІДОМЛЕННЯ ПРАВИЛ, УМОВ, ЗВИКАННЯ ДО ПРИМІЩЕННЯ ТА ІН. ВАЖЛИВО ХВАЛИТИ ТАКИХ ДІТЕЙ НАВІТЬ ЗА НЕЗНАЧНІ УСПІХИ, ВІДЗНАЧАТИ ЇХ У ПРИСУТНОСТІ ІНШИХ ЛЮДЕЙ — ЦЕ ПІДВИЩУЄ САМООЦІНКУ ТРИВОЖНОЇ ДИТИНИ. ПОХВАЛА ОБОВ'ЯЗКОВО ПОВИННА БУТИ ЩИРОЮ, ТОМУ ЩО ДІТИ ГОСТРО РЕАГУЮТЬ НА ФАЛЬШ; ДИТИНА ОБОВ'ЯЗКОВО ПОВИННА ЗНАТИ, ЗА ЩО ЇЇ ПОХВАЛИЛИ.
НАМАГАЙТЕСЯ РОБИТИ ДИТИНІ ЯКНАЙМЕНШЕ ЗАУВАЖЕНЬ. БУДЬТЕ ПОСЛІДОВНИМИ У СВОЇХ ДІЯХ, НЕ ЗАБОРОНЯЙТЕ ДИТИНІ БЕЗ БУДЬ-ЯКИХ ПРИЧИН ТЕ, ЩО ДОЗВОЛЯЛИ ЇЙ РАНІШЕ.
НАГАДУЄМО, ЩО ПРИЧИНАМИ ТРИВОЖНОСТІ ТА ПАСИВНОСТІ МОЖУТЬ БУТИ: НЕУВАЖНІСТЬ БАТЬКІВ, НАПРУЖЕНІ ЕМОЦІЙНІ ОБСТАВИНИ ВДОМА, СУПЕРЕЧЛИВІ ВИМОГИ ДОРОСЛИХ, А ТАКОЖ ДИТЯЧІ СТРАХИ. ЗРОЗУМІЛО, ЩО ПАСИВНА ЖИТТЄВА ПОЗИЦІЯ НЕ СПРИЯЄ РОЗВИТКУ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ: ТРИВОЖНІ ДІТИ ПОЧУВАЮТЬСЯ БЕЗПОМІЧНИМИ, БОЯТЬСЯ РОЗПОЧИНАТИ НОВІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ, МАЮТЬ НЕЗНАЧНИЙ ДОСВІД СПІЛКУВАННЯ ПОРІВНЯНО З ОДНОЛІТКАМИ. ЯК НАСЛІДОК — РІВЕНЬ САМООЦІНКИ ДИТИНИ ЗНИЖУЄТЬСЯ.
ДЛЯ ТРИВОЖНИХ ДІТЕЙ ХАРАКТЕРНИМИ Є ТАКОЖ І СОМАТИЧНІ ПРОБЛЕМИ: БІЛЬ У ЖИВОТІ, ГОЛОВНИЙ БІЛЬ, ЗАПАМОРОЧЕННЯ, СПАЗМИ В ГОРЛІ, УТРУДНЕНИЙ ПОВЕРХНЕВИЙ ПОДИХ; ПІД ЧАС ПРОЯВІВ ТРИВОЖНОСТІ ВОНИ ЧАСТО ВІДЧУВАЮТЬ СУХІСТЬ У РОТІ, КЛУБОК У ГОРЛІ, СЛАБКІСТЬ У НОГАХ, ПРИСКОРЕНЕ СЕРЦЕБИТТЯ.
УВАЖНІ ТА ТУРБОТЛИВІ БАТЬКИ І ПЕДАГОГИ, ЗВІСНО, РОЗУМІЮТЬ, ЩО ТАКІ ДІТИ ЗАВДАЮТЬ ПЕВНИХ ТУРБОТ І ПРОБЛЕМ, АЛЕ САМЕ ЦІ ТУРБОТИ ТА РОЗВ'ЯЗАННЯ САМЕ ЦИХ ПРОБЛЕМ СПРИЯЮТЬ РОЗВИНЕННЮ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ
ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ ДИТИНИ МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ЯК ВАРІАНТ НЕСПРИЯТЛИВОГО РОЗВИТКУ ЇЇ ОСОБИСТОСТІ. ТРИВОЖНІСТЬ БУВАЄ СИТУАТИВНОЮ, АЛЕ МОЖЕ СТАТИ Й ОСОБИСТІСНОЮ ОСОБЛИВІСТЮ. ТРИВОЖНІСТЬ — ЦЕ ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЧНА ОСОБЛИВІСТЬ, ЯКА ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В ПІДВИЩЕНІЙ СХИЛЬНОСТІ ПОЧУВАТИСЯ ЗАНЕПОКОЄНИМ ЗА БУДЬ-ЯКИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ, У ТОМУ ЧИСЛІ ТИХ, ЯКІ ВЗАГАЛІ НЕ МОЖУТЬ ВИКЛИКАТИ ТРИВОГИ.
ВИСОКА ТРИВОЖНІСТЬ СТАЄ СТІЙКОЮ, ЯКЩО БАТЬКИ ТА ВЧИТЕЛЬ ПОСТІЙНО НЕЗАДОВОЛЕНІ НАВЧАЛЬНОЮ РОБОТОЮ ДИТИНИ І ВІД НИХ ДИТИНА ПОСТІЙНО ОТРИМУЄ ТІЛЬКИ ЗАУВАЖЕННЯ, ДОКОРИ, ІНШІ РІЗНОВИДИ НЕГАТИВНОГО ОЦІНЮВАННЯ. ПРИПУСТИМО, ЩО ДИТИНА ЗАНЕДУЖАЛА, ВІДСТАЛА ВІД ОДНОКЛАСНИКІВ І ЇЙ ВАЖКО ЗНОВУ РОЗПОЧАТИ БРАТИ УЧАСТЬ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ. ЯКЩО ТИМЧАСОВІ ТРУДНОЩІ, ЯКІ ДОВОДИТЬСЯ ДОЛАТИ ДИТИНІ, ДРАТУЮТЬ ОТОЧУЮЧИХ, ТО У ДИТИНИ ВИНИКАЄ ТРИВОЖНІСТЬ, ОСТРАХ ЗРОБИТИ ЩОСЬ ПОГАНО, НЕПРАВИЛЬНО. НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ МОЖНА ОТРИМАТИ І В СИТУАЦІЇ, КОЛИ ДИТИНА НАВЧАЄТЬСЯ ЦІЛКОМ УСПІШНО, АЛЕ БАТЬКИ ОЧІКУЮТЬ ВІД НЕЇ ЧОГОСЬ БІЛЬШОГО ТА ВИСУВАЮТЬ ДО НЕЇ ЗАВИЩЕНІ ВИМОГИ, А ТАКОЖ ЯКЩО НАВЧАННЯ ШЕСТИРІЧНИХ ДІТЕЙ ЖОРСТКО РЕГЛАМЕНТОВАНО.
НАСЛІДКОМ ЗБІЛЬШЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ДИТИНИ Є ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ЇЇ САМООЦІНКИ, ЯКЕ, У СВОЮ ЧЕРГУ, СПРИЧИНЯЄ ЗНИЖЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ, ЗАКРІПЛЕННЯ НЕУСПІХУ. НЕПЕВНІСТЬ У СОБІ ВИКЛИКАЄ В ДИТИНИ БАЖАННЯ БЕЗДУМНО ДОТРИМУВАТИ ВКАЗІВОК ДОРОСЛОГО, ПАСИВНІСТЬ, ФОРМАЛЬНЕ ЗАСВОЄННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, ОСТРАХ ВИЯВИТИ БУДЬ-ЯКУ ІНІЦІАТИВУ.
ЗА ТАКИХ УМОВ ДОРОСЛІ МОЖУТЬ ПРИПУСТИТИСЯ НЕВИПРАВНОЇ ПОМИЛКИ: НЕЗАДОВОЛЕНІ ПРОДУКТИВНІСТЮ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ ДИТИНИ, ЩО ДЕНЬ У ДЕНЬ ЗНИЖУЄТЬСЯ, ВОНИ ПОЧИНАЮТЬ БІЛЬШЕ ЗОСЕРЕДЖУВАТИСЯ ПІД ЧАС СПІЛКУВАННЯ З НЕЮ НА ПРОБЛЕМНИХ ПИТАННЯХ, ЩО ПІДСИЛЮЄ ЕМОЦІЙНИЙ ДИСКОМФОРТ, ЯКИЙ ВІДЧУВАЄ ДИТИНА. ЯК НАСЛІДОК МАЄМО ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО: НЕСПРИЯТЛИВІ ОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИТИНИ ВІДБИВАЮТЬСЯ НА ЯКОСТІ ЇЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, НИЗЬКА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ЦІЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛИКАЄ ВІДПОВІДНУ РЕАКЦІЮ ОТОЧУЮЧИХ, А ЦЯ НЕГАТИВНА РЕАКЦІЯ, У СВОЮ ЧЕРГУ, ПІДСИЛЮЄ СФОРМОВАНІ В ДИТИНИ НЕГАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ. ПОДОЛАТИ ЦЕ ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО МОЖНА — НЕОБХІДНО ЗМІНИТИ НАСТАНОВИ Й ОЦІНЮВАННЯ БАТЬКІВ І ВЧИТЕЛІВ ЩОДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ. БЛИЗЬКИМ ДОРОСЛИМ ПОТРІБНО ЗОСЕРЕДЖУВАТИ УВАГУ НА НАЙМЕНШИХ ДОСЯГНЕННЯХ ДИТИНИ, НЕ СВАРЯЧИ ЇЇ ЗА ОКРЕМІ НЕДОЛІКИ,— ЦЕ ДОЗВОЛИТЬ ЗНИЗИТИ РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ ДИТИНИ, СПРИЯТИМЕ УСПІШНОМУ ВИКОНАННЮ НЕЮ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ.
ФАХІВЦІ ВВАЖАЮТЬ, ЩО В ДОШКІЛЬНОМУ ТА МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ ТРИВОЖНІШИМИ Є ХЛОПЧИКИ, А ПІСЛЯ 12 РОКІВ — ДІВЧАТКА. ПРИ ЦЬОМУ ДІВЧАТКА БІЛЬШЕ ХВИЛЮЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ ВЗАЄМИНИ З ІНШИМИ ЛЮДЬМИ, А ХЛОПЧИКІВ БІЛЬШЕ ТУРБУЮТЬ ПОКАРАННЯ.
НАПРИКЛАД, НИЗЬКА УСПІШНІСТЬ АБО ЯКИЙ-НЕБУДЬ НЕГАРНИЙ УЧИНОК ДІВЧИНКИ ВИКЛИЧУТЬ У НЕЇ ПЕРЕЖИВАННЯ, ЩО ПЕДАГОГ АБО БАТЬКИ ПОГАНО ПРО НЕЇ ПОДУМАЮТЬ, А ПОДРУЖКИ НЕ ТОВАРИШУВАТИМУТЬ ІЗ НЕЮ. В АНАЛОГІЧНІЙ СИТУАЦІЇ ХЛОПЧИК, ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, БОЯТИМЕТЬСЯ, ЩО ЙОГО ПОКАРАЮТЬ ДОРОСЛІ АБО ПОБ'ЮТЬ ОДНОЛІТКИ.
РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ ДИТИНИ БАГАТО В ЧОМУ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТРИВОЖНОСТІ ДОРОСЛИХ, ЯКІ ЇЇ ОТОЧУЮТЬ: ВИСОКА ТРИВОЖНІСТЬ ПЕДАГОГА АБО БАТЬКІВ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ДИТИНІ.
ТРИВОЖНІСТЬ ДІТЕЙ МОЖЕ ПІДВИЩУВАТИСЯ І В ТОМУ РАЗІ, ЯКЩО БАТЬКИ НЕЗАДОВОЛЕНІ СВОЄЮ РОБОТОЮ, ЖИТЛОВИМИ УМОВАМИ, МАТЕРІАЛЬНИМ СТАНОВИЩЕМ ТОЩО.
НАВЧАЛЬНА ТРИВОЖНІСТЬ ПОЧИНАЄ ФОРМУВАТИСЯ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ. ЦЬОМУ МОЖУТЬ СПРИЯТИ ЯК АВТОРИТАРНИЙ СТИЛЬ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЯ, ТАК І ЗАВИЩЕНІ ВИМОГИ БАТЬКІВ, ПОСТІЙНЕ ПОРІВНЯННЯ СВОЄЪ ДИТИНИ З РЕШТОЮ ДІТЕЙ. У ДЕЯКИХ РОДИНАХ УПРОДОВЖ УСЬОГО РОКУ ТОЧАТЬСЯ РОЗМОВИ ПРО ВИБІР «ГІДНОЇ» ШКОЛИ ТА ДОСВІДЧЕНОГО ВЧИТЕЛЯ.
ТАКА ЗАКЛОПОТАНІСТЬ БАТЬКІВ, ЗВІСНО, ПЕРЕДАЄТЬСЯ ДИТИНІ. КРІМ ЦЬОГО, БАТЬКИ НАЙМАЮТЬ ДИТИНІ БЕЗЛІЧ УЧИТЕЛІВ, ЯКІ ГОТУЮТЬ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ. І НЕЗМІЦНІЛИЙ, НЕГОТОВИЙ ДО ТАКОГО ІНТЕНСИВНОГО НАВЧАННЯ ОРГАНІЗМ ДИТИНИ ІНОДІ НЕ ВИТРИМУЄ: ДИТИНА ПОЧИТИЄ ХВОРІТИ, У НЕЇ ЗНИКАЄ БАЖАННЯ ВЧИТИСЯ, А ТРИВОЖНІСТЬ ЩОДО МАЙБУТНЬОГО НАВЧАННЯ СТРІМКО ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ.
ЗАЗНАЧИМО, ЩО ПІСЛЯ ШЕСТИ ТИЖНІВ ВІД ПОЧАТКУ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ ЗАЗВИЧАЙ ПІДВИЩУЄТЬСЯ В УСІХ ШКОЛЯРІВ, У НИХ ВИНИКАЄ ПОТРЕБА В 7-10-ДЕННОМУ ВІДПОЧИНКУ.
У ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ ДІТИ ЧАСТО ВІДЧУВАЮТЬ ОСТРАХ РОЗСТАВАННЯ З БАТЬКАМИ. НЕОБХІДНО ПАМ'ЯТАТИ, ЩО У ВІЦІ ДВОХ-ТРЬОХ РОКІВ ЦЕЙ ОСТРАХ Є ПРИПУСТИМИМ І ЗРОЗУМІЛИМ. ЯКЩО Ж ДИТИНА І В ПІДГОТОВЧІЙ ГРУПІ ПОСТІЙНО ПЛАЧЕ ПІД ЧАС РОЗСТАВАННЯ З БАТЬКАМИ, НЕ ЗВОДИТЬ ОЧЕЙ ІЗ ВІКНА, ОЧІКУЮЧИ НА ПОЯВУ БАТЬКІВ, НА ЦЕ ВАРТО ЗВЕРНУТИ ОСОБЛИВУ УВАГУ.
ЯКЩО ВПРОДОВЖ ЧОТИРЬОХ ТИЖНІВ ДИТИНА ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПРИГНІЧЕНОЮ І СУМНОЮ, ПЛАЧЕ ПІД ЧАС РОЗСТАВАННЯ, ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ЙТИ ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКА, БОЇТЬСЯ СПАТИ ТА ЗАЛИШАТИСЯ НА САМОТІ, ПРОКИДАЄТЬСЯ ВНОЧІ ВІД КОШМАРІВ, СКАРЖИТЬСЯ НА ГОЛОВНИЙ БІЛЬ, БІЛЬ У ЖИВОТІ ТА ІНШІ ФІЗІОЛОГІЧНІ РОЗЛАДИ, ТО МОЖНА ПРИПУСТИТИ, ЩО В ДИТИНИ СПРАВДІ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ОСТРАХ РОЗСТАВАННЯ І ВОНА ПОТРЕБУЄ ДОПОМОГИ СПЕЦІАЛІСТА.
ЯК ПРАВИЛО, ТРИВОЖНІ ДІТИ НЕ ПОВІДОМЛЯЮТЬ ПРО СВОЇ ПРОБЛЕМИ ВІДВЕРТО, А ІНОДІ НАВІТЬ ПРИХОВУЮТЬ ЇХ. ЗВІСНО, УСІМ ДОРОСЛИМ ВІДОМО, ЩО НЕ МОЖНА ПОРІВНЮВАТИ ДІТЕЙ ОДНЕ З ОДНИМ. КРІМ ЦЬОГО, ПІД ЧАС ВИХОВАННЯ ТАКИХ ДІТЕЙ БАЖАНО УНИКАТИ БУДЬ-ЯКИХ ЗМАГАНЬ І ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ, УМОВАМИ ЯКИХ Є ПОРІВНЯННЯ ДОСЯГНЕНЬ ОДНИХ ДІТЕЙ ІЗ ДОСЯГНЕННЯМИ ІНШИХ.
У СИТУАЦІЇ З ТРИВОЖНОЮ ДИТИНОЮ КРАЩЕ ПОРІВНЯТИ ДОСЯГНЕННЯ ДИТИНИ З ЇЇ Ж РЕЗУЛЬТАТАМИ, ЯКІ БУЛО ОТРИМАНО, НАПРИКЛАД, ТИЖДЕНЬ ТОМУ. НАВІТЬ ЯКЩО ДИТИНА ЗОВСІМ НЕ ВПОРАЄТЬСЯ ІЗ ЗАВДАННЯМ, У ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ, ЩО ВОНА ВИКОНАЛА ЙОГО ГІРШЕ ЗА РЕШТУ ДІТЕЙ.
ВИХОВУЮЧИ ТРИВОЖНИХ ДІТЕЙ, НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ТАКОЖ РОБИТИ ЩОСЬ ТАКЕ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ВРАХУВАННЯ ШВИДКОСТІ; НЕ МОЖНА ПІДГАНЯТИ ТА КВАПИТИ ЇХ; НЕОБХІДНО, ЯК МИ ВЖЕ ЗГАДУВАЛИ, УНИКАТИ ЗМАГАЛЬНИХ МОМЕНТІВ ПІД ЧАС ПОВСЯКДЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ІГОР. ВКЛЮЧЕННЯ ДИТИНИ В БУДЬ-ЯКУ НОВУ СИТУАЦІЮ ПОВИННО ВІДБУВАТИСЯ ПОСТУПОВО, ПОЧИНАЮЧИ З ПОЕТАПНОГО ЗНАЙОМСТВА З ЛЮДЬМИ, ПОВІДОМЛЕННЯ ПРАВИЛ, УМОВ, ЗВИКАННЯ ДО ПРИМІЩЕННЯ ТА ІН. ВАЖЛИВО ХВАЛИТИ ТАКИХ ДІТЕЙ НАВІТЬ ЗА НЕЗНАЧНІ УСПІХИ, ВІДЗНАЧАТИ ЇХ У ПРИСУТНОСТІ ІНШИХ ЛЮДЕЙ — ЦЕ ПІДВИЩУЄ САМООЦІНКУ ТРИВОЖНОЇ ДИТИНИ. ПОХВАЛА ОБОВ'ЯЗКОВО ПОВИННА БУТИ ЩИРОЮ, ТОМУ ЩО ДІТИ ГОСТРО РЕАГУЮТЬ НА ФАЛЬШ; ДИТИНА ОБОВ'ЯЗКОВО ПОВИННА ЗНАТИ, ЗА ЩО ЇЇ ПОХВАЛИЛИ.
НАМАГАЙТЕСЯ РОБИТИ ДИТИНІ ЯКНАЙМЕНШЕ ЗАУВАЖЕНЬ. БУДЬТЕ ПОСЛІДОВНИМИ У СВОЇХ ДІЯХ, НЕ ЗАБОРОНЯЙТЕ ДИТИНІ БЕЗ БУДЬ-ЯКИХ ПРИЧИН ТЕ, ЩО ДОЗВОЛЯЛИ ЇЙ РАНІШЕ.
НАГАДУЄМО, ЩО ПРИЧИНАМИ ТРИВОЖНОСТІ ТА ПАСИВНОСТІ МОЖУТЬ БУТИ: НЕУВАЖНІСТЬ БАТЬКІВ, НАПРУЖЕНІ ЕМОЦІЙНІ ОБСТАВИНИ ВДОМА, СУПЕРЕЧЛИВІ ВИМОГИ ДОРОСЛИХ, А ТАКОЖ ДИТЯЧІ СТРАХИ. ЗРОЗУМІЛО, ЩО ПАСИВНА ЖИТТЄВА ПОЗИЦІЯ НЕ СПРИЯЄ РОЗВИТКУ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ: ТРИВОЖНІ ДІТИ ПОЧУВАЮТЬСЯ БЕЗПОМІЧНИМИ, БОЯТЬСЯ РОЗПОЧИНАТИ НОВІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ, МАЮТЬ НЕЗНАЧНИЙ ДОСВІД СПІЛКУВАННЯ ПОРІВНЯНО З ОДНОЛІТКАМИ. ЯК НАСЛІДОК — РІВЕНЬ САМООЦІНКИ ДИТИНИ ЗНИЖУЄТЬСЯ.
ДЛЯ ТРИВОЖНИХ ДІТЕЙ ХАРАКТЕРНИМИ Є ТАКОЖ І СОМАТИЧНІ ПРОБЛЕМИ: БІЛЬ У ЖИВОТІ, ГОЛОВНИЙ БІЛЬ, ЗАПАМОРОЧЕННЯ, СПАЗМИ В ГОРЛІ, УТРУДНЕНИЙ ПОВЕРХНЕВИЙ ПОДИХ; ПІД ЧАС ПРОЯВІВ ТРИВОЖНОСТІ ВОНИ ЧАСТО ВІДЧУВАЮТЬ СУХІСТЬ У РОТІ, КЛУБОК У ГОРЛІ, СЛАБКІСТЬ У НОГАХ, ПРИСКОРЕНЕ СЕРЦЕБИТТЯ.
УВАЖНІ ТА ТУРБОТЛИВІ БАТЬКИ І ПЕДАГОГИ, ЗВІСНО, РОЗУМІЮТЬ, ЩО ТАКІ ДІТИ ЗАВДАЮТЬ ПЕВНИХ ТУРБОТ І ПРОБЛЕМ, АЛЕ САМЕ ЦІ ТУРБОТИ ТА РОЗВ'ЯЗАННЯ САМЕ ЦИХ ПРОБЛЕМ СПРИЯЮТЬ РОЗВИНЕННЮ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ
ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЕДАГОГІВ
В сім’ї закладається коріння, з якого зростаютьпотім і гілки, і квіти, і плоди.В.О.Сухомлинський
Любов – єдиний засіб підкорити собі душу людини.Хто підкоряється іншому із любові, той підкоряється вже вимогам власної душі і робить чужу справу своєю…Треба лише, підходячи до дитини, бути самомуабсолютно чистим у душі.К.Д.Ушинський
Творіння людини – найвище напруження духовних сил.Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтвоВ.О.Сухомлинський
Дитину створюємо любов’ю – любов’ю батька до матері й матері до батька, любов’ю батька й матері до людей, глибокою вірою в красу та гідність людини. Прекрасні діти виростають в тих сім’ях, де батько й матір по-справжньому люблять одне одного і в той же час люблять та поважають людейВ.О.Сухомлинський
Душевний зв’язок з дитиною, контакт – найперша умова виховання, перша сходинка. Бо виховання – керівництво внутрішнім, душевним, духовним розвитком, а не управління дитиною: «Того не роби, це роби, і все буде добре». Так можна дати дитині лише зовнішню культуру. Вчити в принципі можна, не торкаючись душі, як учить інструктор на курсах водіїв. Але внутрішній світ дитини буде закритий від наших зусиль, і тоді найслухняніша на вигляд дитина насправді не буде піддаватисяС.Соловейчик
Не думайте, що Ви виховуєте дитину тільки тоді, коли Ви з нею розмовляєте чи повчаєте, чи караєте її. Ви виховуєте її кожен момент Вашого життя, навіть тоді, коли Вас немає вдома. Як Ви одягаєтесь, як розмовляєте з іншими людьми, як Ви радієте чи сумуєте, читаєте газету – все це має для дитини велике значенняА.С.Макаренко
Любов – єдиний засіб підкорити собі душу людини.Хто підкоряється іншому із любові, той підкоряється вже вимогам власної душі і робить чужу справу своєю…Треба лише, підходячи до дитини, бути самомуабсолютно чистим у душі.К.Д.Ушинський
Творіння людини – найвище напруження духовних сил.Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтвоВ.О.Сухомлинський
Дитину створюємо любов’ю – любов’ю батька до матері й матері до батька, любов’ю батька й матері до людей, глибокою вірою в красу та гідність людини. Прекрасні діти виростають в тих сім’ях, де батько й матір по-справжньому люблять одне одного і в той же час люблять та поважають людейВ.О.Сухомлинський
Душевний зв’язок з дитиною, контакт – найперша умова виховання, перша сходинка. Бо виховання – керівництво внутрішнім, душевним, духовним розвитком, а не управління дитиною: «Того не роби, це роби, і все буде добре». Так можна дати дитині лише зовнішню культуру. Вчити в принципі можна, не торкаючись душі, як учить інструктор на курсах водіїв. Але внутрішній світ дитини буде закритий від наших зусиль, і тоді найслухняніша на вигляд дитина насправді не буде піддаватисяС.Соловейчик
Не думайте, що Ви виховуєте дитину тільки тоді, коли Ви з нею розмовляєте чи повчаєте, чи караєте її. Ви виховуєте її кожен момент Вашого життя, навіть тоді, коли Вас немає вдома. Як Ви одягаєтесь, як розмовляєте з іншими людьми, як Ви радієте чи сумуєте, читаєте газету – все це має для дитини велике значенняА.С.Макаренко
Комментариев нет:
Отправить комментарий